Транслітерація української латиницею

Про інструмент: транслітерація українського тексту латиницею

Цей інструмент передає український текст латинськими літерами за офіційним стандартом, який приймають у документах. Він знадобиться, коли треба написати прізвище для закордонного паспорта, заповнити анкету на візу, забронювати квиток, оформити банківський переказ, підписати домен або зробити зрозуміле посилання на сторінку. Тут немає сторонньої реклами, лімітів на обсяг тексту та реєстрації.

Перетворення відбувається повністю у вашому браузері — набраний текст не йде на сервер і ніде не зберігається. Це важливо, бо в такі поля зазвичай вводять персональні дані: прізвища, імена, адреси.

Головні переваги інструменту:

• П’ять систем на вибір: за замовчуванням стоїть офіційна українська, але одним кліком можна перемкнутися на міжнародні або на практичний режим для веб-адрес.

• Результат одразу: текст перетворюється під час набору, без кнопок і очікування. Готове можна скопіювати однією кнопкою.

• Правила на видноті: під вибором стандарту пояснено, чим саме відрізняється обраний стандарт, щоб ви розуміли, чому результат саме такий.

Які стандарти доступні?

1. Постанова КМУ №55 — офіційний український

Це та сама таблиця, за якою пишуть ваше прізвище в закордонному паспорті. Її затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року №55 "Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею". Саме її застосовують для імен, прізвищ і географічних назв в офіційних документах.

Стандарт має три особливості, через які результат часто відрізняється від інтуїтивного:

• Позиційні літери: Є Ї Й Ю Я передаються по-різному залежно від місця в слові. На початку слова — Ye Yi Y Yu Ya, у решті позицій — ie i i iu ia. Тому Юлія стає Yuliia, а не Yuliya.

• Сполучення «зг»: передається як zgh, а не zh, щоб не сплутати його з літерою ж. Приклад із самої постанови: Згорани — Zghorany, Розгон — Rozghon.

• М’який знак і апостроф не відтворюються: вони просто зникають. Хмельницький стає Khmelnytskyi, а Знам’янка — Znamianka.

Повний текст постанови з таблицею є на офіційному порталі: zakon.rada.gov.ua.

2. BGN/PCGN — англомовні мапи й видання

Система географічних відомств США та Великої Британії, ухвалена 1965 року. Її ви бачите в англомовних атласах, енциклопедіях і пресі. На відміну від КМУ №55, позиційних правил тут немає: є завжди ye, ю завжди yu, тому Юлія стає Yuliya. М’який знак передається праймом. Необов’язкову крапку-розділювач для неоднозначних сполучень (з·г) цей інструмент не додає.

3. ISO 9:1995 — науковий і оборотний

Міжнародний стандарт, у якому кожній кириличній літері відповідає рівно один латинський символ. Завдяки цьому запис оборотний: із латиниці можна однозначно відновити оригінал, нічого не втративши. Плата за точність — діакритика (ž š č ê û â), через яку такий запис не годиться ні для документів, ні для веб-адрес, зате незамінний у наукових працях і бібліографії.

4. ALA-LC — бібліотечна каталогізація

Система Американської бібліотечної асоціації та Бібліотеки Конгресу, якою описують книжки в каталогах. Тут наведено поширений спрощений варіант — без надрядкових дуг, якими в повній версії з’єднують t͡s, i͡a, i͡u. У більшості каталогів і бібліографічних менеджерів приймають саме такий запис.

5. URL-слаг — для посилань і доменів

Це не стандарт, а практичний режим. За основу взято КМУ №55, після чого все зводиться до нижнього регістру, діакритика прибирається, а пробіли й розділові знаки замінюються дефісами. На виході — рядок, який можна без правок вставити в адресу сторінки, ім’я файлу чи домен.

Який стандарт обрати?

• Документи, паспорт, візи, банк: тільки КМУ №55. Жодного іншого запису в державній установі не приймуть.

• Стаття або сайт англійською: BGN/PCGN — цей запис звичніший для англомовного читача.

• Наукова праця, бібліографія, цитування: ISO 9, якщо потрібна оборотність, або ALA-LC, якщо праця йде в бібліотечний каталог.

• Адреса сторінки, домен, ім’я файлу: режим URL-слаг.

Головне застереження: у документах написання має збігатися. Якщо у вашому чинному паспорті прізвище записане інакше — наприклад, за старішими правилами, — у нових документах зазвичай зберігають наявний варіант. Інструмент показує, як має бути за чинним стандартом, але останнє слово завжди за установою, яка видає документ.